Роман Вікторович Аваненко народився 18 червня 1993 року в селищі Новоселівка Лиманської ОТГ Донецької області. Тут минули його дитинство та юність, тут він зробив свої перші кроки у доросле життя. Роман навчався в місцевій школі, а згодом продовжив освіту у Краматорському професійному технікумі, де здобув фах, який дозволив йому впевнено стати на власні трудові ноги.
    Упродовж життя Роман працював на підприємстві «Святохліб» у Святогірську. Він був відповідальним, старанним і добрим працівником, якому довіряли та якого поважали. У дитинстві Роман займався бальними танцями, пізніше — боротьбою. Любив риболовлю, активний відпочинок на природі, цінував час, проведений з родиною та друзями.
    Роман був сімейною людиною. Він мав дружину, яка була опорою й підтримкою в мирні та складні часи. Його матір — Тетяна Іванівна — вчителька за професією, виховала сина справедливим, добрим і світлим. Роман завжди був гордістю для своєї родини.
    З перших днів повномасштабного вторгнення Роман добровольцем вирушив захищати Україну. Він обіймав посаду стрільця-санітара стрілецького відділення стрілецької роти військової частини А0693. Був сміливим, дисциплінованим і відданим своїй присязі воїном.
    15 січня 2023 року Роман загинув у районі населеного пункту Золотарівка Сєвєродонецького району Луганської області. Він віддав своє життя, прикриваючи побратимів і виконуючи бойове завдання, що потребувало максимальної мужності.
    За свій героїзм Роман Вікторович Аваненко був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
    У серцях рідних Роман назавжди залишиться люблячим сином, чоловіком і справжнім Героїм, який до останнього подиху стояв за Україну.
Вічна пам’ять і шана Роману Вікторовичу Аваненку.

© Company

2026