
Володимир Анатолійович Бражник народився 7 липня 1978 року в місті Лиман Донецької області. Дитинство та шкільні роки він провів у рідному місті, навчаючись у Лиманській ЗОШ №4. Володимир ріс розумним, відповідальним хлопцем, який завжди прагнув справедливості та мав активну життєву позицію.
Освіту він продовжив у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Фінанси і банківська справа». Володимир був освіченим, цілеспрямованим та наполегливим, завжди ставив перед собою високі цілі й упевнено досягав їх.
Фаховий шлях Героя був успішним і змістовним.
• У 2004–2010 роках він працював у Державній податковій службі.
• З 2010 по 2014 рік був засновником і керівником ТОВ «АЕРОТРАНС».
Володимир мав широке коло інтересів: він захоплювався риболовлею, грав у футбол, багато читав. Його знали як добру, інтелігентну, щиру людину, яка завжди допомагала іншим.
У родинному житті він був люблячим сином і турботливим батьком. У нього залишився син Ілля (нар. 30 липня 2010 року). Батьки — Любов Іванівна та Анатолій Дмитрович — виховали його достойною людиною, яка стала прикладом для багатьох.
У травні 2014 року, після початку російської агресії на Донбасі, Володимир виїхав із Донецька до Лимана, де разом з батьками допомагав підрозділам ЗСУ. Уже в серпні 2014 року він добровольцем став до лав захисників України. Служив у 42-му окремому розвідувальному батальйоні «Рух Опору» у званні солдата-стрільця.
Володимир брав участь у боях за Савур-Могилу та інших важливих операціях. 29 серпня 2014 року, під час виходу з Іловайська дорогою через Червоносільське — Многопілля, він загинув смертю Героя. Цей день став одним із найтрагічніших в історії сучасної війни.
За мужність та самопожертву Володимира Бражника нагороджено:
• орденом «За мужність» III ступеня,
• відзнакою Президента України «За участь в АТО» (посмертно).
Його ім’я назавжди закарбоване в історії Лиманської громади як ім’я людини, що до останнього подиху боролася за свободу, справедливість і майбутнє України.
Вічна слава Герою Володимиру Анатолійовичу Бражнику.