Максим Валерійович Гавришов народився 12 грудня 1988 року в місті Лиман, Краматорський район. Його дитинство пройшло серед рідних вулиць та шкільних друзів. Він навчався у загальноосвітніх школах міста Лиман, де здобув перші знання та сформував характер працелюбного й цілеспрямованого юнака.
    Після закінчення шкіл Максим здобув професію каменщика у професійному училищі міста Ізюм, однак працював вантажником. Він любив подорожувати, відкривати для себе нові місця та людей, що допомагало йому цінувати життя й знаходити радість у кожному дні. Максим був неодружений і зберігав тепло стосунків із рідними.
    Його родина — мати Гавришова Наталія Андріївна, повар, та батько Гавришов Валерій Олександрович, який наразі вважається безвісти зниклим. Мати завжди була опорою для Максима, підтримувала його у всіх починаннях.
    1 лютого 2023 року Максим був призваний Костопільським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Рівненської області. Без вагань став на захист Батьківщини, виконуючи свій обов’язок як стрілець-помічник гранатометника у 1-му стрілецькому відділенні 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини А4832.
    2 листопада 2023 року Максим потрапив у складну бойову ситуацію в районі селища Хромове Бахмутського району Донецької області і зник безвісти. Його тіло було доправлено до Києва 21 жовтня 2024 року в результаті обміну, а 7 листопада 2024 року Максим Гавришов був похований на Алеї Слави в місті Харків.
    Життя Максима — це приклад сміливості, відповідальності та любові до рідної землі. Він залишив по собі пам’ять про людину, яка без вагань ставала на захист своєї Батьківщини і завжди цінувала близьких та рідних.
Світла й вічна пам’ять Герою.

© Company

2026