Геннадій Віталійович Запара, відомий серед побратимів під позивним «Шаман», народився 24 жовтня 1972 року в місті Лиман Донецької області. Його дитинство та юність минули на вулицях рідного міста, у простій і працьовитій родині, де цінували чесну працю, взаємоповагу та відповідальність.

    Навчався у Лиманській загальноосвітній школі №3, де здобув перші знання й сформував характер щирої, працьовитої та відповідальної людини. З юних років вирізнявся прямотою, внутрішньою силою та вірністю власним принципам.

    У дорослому житті працював, залишаючись небайдужим до долі країни. Попри всі труднощі, Геннадій завжди був патріотом України. З початком війни він відчув особисту відповідальність за майбутнє держави й прийняв мужнє рішення стати на захист Батьківщини. Щоб долучитися до лав Збройних Сил України, поїхав до Львова і просто з вокзалу прибув до розташування 24-ї окремої механізованої бригади, проявивши рішучість і сміливість, які викликали повагу побратимів.

    Під час служби Геннадій Віталійович обіймав посаду водія, мав військове звання молодшого сержанта. Його служба була сповнена відданості, самопожертви та щирої турботи про товаришів. Побратими згадують його як мужню, надійну людину, готову завжди підтримати й прийти на допомогу.

    19 жовтня 2014 року, під час бойових дій у селі Сміле Слов’яносербського району Луганської області, Геннадій Віталійович Запара загинув, віддавши своє життя за свободу й незалежність України.

Похований Герой у місті Лиман Донецької області. За проявлену мужність і відданість державі він був удостоєний ордена «За мужність» III ступеня.

    У пам’яті рідних він назавжди залишиться люблячим чоловіком для дружини Каріни, турботливим батьком доньки Кароліни, а також дорогим братом для Артема Віталійовича Запари. Для всіх, хто його знав, Геннадій Запара був і залишається прикладом відваги, щирості та справжнього патріотизму.

Світла й вічна пам’ять Герою — «Шаману».

© Company

2026