Олександр Олександрович Капшук народився в місті Лиман Донецької області. Тут минуло його дитинство, формувався характер — спокійний, врівноважений, надійний. З юних років він вирізнявся відповідальністю, внутрішньою зібраністю та вмінням бути опорою для інших.

    Навчався у Лиманській загальноосвітній школі №5, а згодом продовжив освіту у Слов’янському авіаційному технічному коледжі цивільної авіації, де здобув спеціальність, що вимагала високої точності, дисципліни та відповідальності — якостей, які повністю відповідали його характеру.

    Після завершення навчання Олександр працював у Комунальній спеціалізованій аварійно-рятувальній службі на посаді матроса-рятувальника. Це була робота для людей, готових у будь-яку мить прийти на допомогу, і Олександр ніколи не уникав цього обов’язку. Його спокійна впевненість і надійність викликали довіру та повагу колег.

    У повсякденному житті Олександр любив риболовлю та полювання. Природа була для нього місцем тиші й відновлення, простором, де він знаходив внутрішню рівновагу та проводив час із близькими. Він мав статус учасника бойових дій та був нагороджений відзнакою «За відвагу» — свідченням його сміливості, мужності та служіння людям.

    Олександр був одружений. Його дружина — Капшук Вікторія Миколаївна — була найближчою людиною, з якою він ділив радощі й випробування життя. Разом вони виховували доньку — Капшук Поліну Олександрівну, яка була для нього найбільшою гордістю й сенсом. Важливу роль у його житті відігравала мати — Капшук Таїсія Михайлівна, яка виховала в ньому людяність, працьовитість і вірність правді та завжди пишалася своїм сином.

    З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр без вагань став добровольцем, вважаючи своїм обов’язком захистити державу, родину й рідну землю. За майже три роки служби він зріс до звання старшого лейтенанта та обіймав відповідальну посаду начальника служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту сил підтримки військової частини А7272. Його служба була складною, небезпечною й надзвичайно важливою, вимагала високого професіоналізму, витримки та внутрішньої стійкості.

    Під час виконання бойового завдання поблизу міста Костянтинівка життя Олександра Олександровича Капшука обірвалося. Він загинув як воїн, який до останнього залишався вірним присязі та своєму обов’язку. Його загибель стала болем не лише для родини, а й для друзів, побратимів і всієї Лиманської громади.

    Похований Герой у селі Щурове Лиманської територіальної громади — на землі, яку він любив і яку захищав.

    Життя Олександра Капшука — це шлях справжнього чоловіка, мужнього захисника України, люблячого батька й сина.     Його ім’я назавжди залишиться поряд з іменами тих, хто ціною власного життя відстоював свободу та незалежність нашої держави.

Світла й вічна пам’ять Герою.

© Company

2026