
Сергій Едуардович Карпо, відомий серед побратимів під позивним «Мальок», народився 24 червня 1995 року. З дитячих років він вирізнявся життєрадісністю, активністю та відкритістю до людей.
У 2006–2009 роках Сергій навчався у Лиманській загальноосвітній школі №2, після чого продовжив навчання у Коровоярській школі, де здобув базову середню освіту. Вчителі згадують його як товариського, допитливого й щирого учня, якого поважали однокласники та любили за добрий характер.
З ранніх років Сергій мав багато захоплень. Він із задоволенням грав у шашки, неодноразово перемагав у шкільних турнірах, любив футбол і командні ігри. Друзі пам’ятають його як веселого, доброго й чуйного хлопця, який умів підтримати, був вірним у дружбі та ніколи не залишав інших у біді.
У липні 2014 року, з початком бойових дій на сході України, Сергій Едуардович добровільно вступив до батальйону «Артемівськ». Попри свій молодий вік, він зробив усвідомлений вибір — стати на захист Батьківщини. Побратими згадують його як сміливого й відповідального воїна, який не уникав небезпеки та часто йшов першим, коли цього вимагала ситуація.
13 лютого 2015 року, під час запеклих боїв у районі Дебальцевого, Сергій Карпо зник безвісти під час виконання бойового завдання. Згодом, після проведення ДНК-експертизи, було встановлено факт його загибелі. Він загинув як справжній воїн, залишаючись вірним присязі та своїм побратимам до останнього подиху.
За проявлену мужність, відвагу й самопожертву Сергій Едуардович Карпо був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Сергій був єдиним сином у родині. Його батьки — Едуард Миколайович та Наталія Володимирівна — назавжди зберігають у серці світлий образ свого сина, доброго, уважного й люблячого хлопця, який виріс справжнім Героєм України.
Похований Сергій Карпо на Краснопільському кладовищі у місті Дніпро, поруч з іншими захисниками, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
Вічна слава і світла пам’ять Герою Сергію Едуардовичу Карпу — «Мальку».