Олексій Миколайович Кудрявцев народився 8 квітня 1984 року в селі Урзуф Першотравневого району Донецької області. Він виріс у працьовитій родині, де з дитинства прищеплювали чесність, відповідальність і повагу до людей. З ранніх років Олексій формувався як спокійна, врівноважена й справедлива людина, яку цінували за щирість, принциповість і прямоту.

    Свідомо обрав шлях служіння закону та людям, ставши міліціонером. Олексій проходив службу в Батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ» — одному з підрозділів, які у 2014 році першими стали на захист України. У колективі його знали як дисциплінованого, мужнього та принципового правоохоронця, який завжди діяв відповідно до Присяги й не уникав небезпеки.

    14 липня 2014 року, виконуючи службові обов’язки в районі міста Горлівка, Олексій Миколайович потрапив у полон до проросійського збройного формування під керівництвом Ігоря Безлера. За наявною інформацією, він був розстріляний у полоні, що є грубим і цинічним порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Точне місце поховання Героя досі невідоме — Олексій і нині вважається непохованим.

    Його загибель стала важкою втратою для родини. У нього залишилися батьки, дружина та син, які зберігають пам’ять про нього як про люблячого, турботливого чоловіка й батька, людину сильної волі та світлого серця.

Подвиг Олексія Кудрявцева був офіційно визнаний державою.
Указом Президента України №42/2018 від 26 лютого 2018 року він був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) —«за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку».

Олексій Кудрявцев — символ стійкості, честі та непохитності. Його життя — це шлях людини, яка не відступила перед злом і заплатила найвищу ціну за право України бути вільною.

Вічна пам’ять і слава Герою Олексію Миколайовичу Кудрявцеву.

© Company

2026