Олександр Кузьменко народився 23 листопада 1979 року в місті Лиман Донецької області. Тут пройшли його дитинство, юність і значна частина життя. У місцевій школі він зростав відповідальним, наполегливим і розумним хлопцем, який завжди прагнув розвитку та руху вперед.

    Після закінчення школи Олександр вступив до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», де здобув фах за спеціальністю «Транспортні засоби високої прохідності» та закінчив військову кафедру. Згодом продовжив навчання в Міжгалузевому інституті післядипломної освіти НТУ «ХПІ», отримавши спеціальність «Менеджмент організацій».

    У цивільному житті Олександр був успішним підприємцем. Він створив власний цех із виробництва металевих виробів та відкрив магазин «Ковальський Двір». Його знали як людину з ґрунтовним технічним мисленням, організаторським талантом і чесною життєвою позицією. У вільний час Олександр дуже любив риболовлю, яка давала йому спокій, натхнення та внутрішню рівновагу.

    У 2014–2018 роках Олександр проходив військову службу у Збройних Силах України, брав участь в Антитерористичній операції та Операції об’єднаних сил. Він належав до тих, хто став на захист України ще на початку війни, усвідомлюючи всю відповідальність цього вибору.

    Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Олександр евакуював родину на Івано-Франківщину, а сам повернувся до рідного Лимана й одразу звернувся до військкомату. Його досвід, рішучість і лідерські якості стали підґрунтям для призначення на відповідальну посаду командира розвідувальної роти 111-ї окремої бригади територіальної оборони.

    15 квітня 2022 року, під час виконання бойового завдання в районі села Зелена Долина Донецької області, старший лейтенант Олександр Кузьменко загинув унаслідок мінометного обстрілу російськими військами. Йому було 42 роки.

Дружина Героя, Вікторія, згадує про нього з глибокою любов’ю та болем:
«Мій чоловік — сміливий, чесний, відповідальний, справжній патріот своєї країни. Він завжди приходив на допомогу, був люблячим батьком, дуже розумною та світлою людиною».

    Олександра поховали на Івано-Франківщині, де нині мешкає його родина.
    У Героя залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей — десятирічна донька і маленький син, якому на момент загибелі батька не виповнилося й двох років.

    Життя Олександра Кузьменка — це шлях наполегливості, відповідальності й безмежної любові до України. Його ім’я назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів і всіх, хто знав і поважав цього мужнього захисника.

Вічна пам’ять і слава Герою Олександрові Кузьменку.

© Company

2026