Денис Павлович Наумов народився 17 липня 1992 року в смт Дробишеве Донецької області. Тут минули його дитинство та юність, формувався характер — стриманий, працьовитий, чесний і водночас дуже світлий. Змалку він вирізнявся відповідальністю та щирістю у стосунках з людьми.

    Навчався у Дробишевській загальноосвітній школі, де його знали як старанного, дисциплінованого й відповідального учня, який завжди сумлінно ставився до навчання та поважав оточення.

    Після завершення школи Денис здобув професійну освіту за фахом зварювальника. Він був майстром своєї справи — уважним, акуратним, із добрим технічним чуттям. Денис жив скромно й гідно, не шукаючи гучних відзнак, але завжди залишаючись чесною та порядною людиною.

    Коли Україна опинилася у небезпеці, Денис Павлович без вагань став на її захист. Він проходив службу у складі Збройних Сил України на посаді навідника мінометного розрахунку мінометного взводу роти вогневої підтримки 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. Побратими згадують його як спокійного, мужнього й надійного воїна, який завжди виконував бойові завдання до кінця й ніколи не підводив.

    13 січня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області, Денис Павлович Наумов загинув унаслідок мінометного обстрілу з боку ворога. Він віддав своє життя, обороняючи Україну, своїх побратимів і рідний край.

    За проявлену мужність і незламність Денис був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Денис не мав власної сім’ї, однак його втрата стала глибоким болем для рідних і близьких. Пам’ять про нього бережуть двоюрідна сестра Юлія Муквіч, родина, друзі та всі, хто знав Дениса як добру, щиру й справедливу людину.

    Життя Дениса Наумова — це приклад тихої гідності, чесності та самопожертви заради Батьківщини.

Вічна пам’ять Герою Денису Павловичу Наумову.

© Company

2026