Постельняк Сергій Анатолійович народився 13 червня 1974 року у місті Красний Лиман Донецької області. Навчався у середній школі №4, яку закінчив у 1991 році. З дитинства вирізнявся спокійною вдачею, уважністю та працьовитістю. Мав щирий інтерес до техніки й роботи власними руками.

    У 1991–1993 роках навчався у Медичному училищі Донецької залізниці на станції Красний Лиман, де здобув спеціальність «стоматологія ортопедична». Розпочав трудову діяльність зубним техніком у стоматологічній поліклініці рідного міста, зарекомендувавши себе відповідальним і сумлінним фахівцем.

    Згодом його професійний шлях був пов’язаний із залізничною галуззю. Сергій Анатолійович працював слюсарем з ремонту рухомого складу у вагонному депо міста Лиман, а пізніше — у виробничому підрозділі «Ужгородська пасажирська вагонна дільниця» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця». Колеги поважали його за дисциплінованість, надійність і готовність допомогти у складних ситуаціях.

    У повсякденному житті Сергій був різнобічною особистістю. Любив музику, читання, малювання, роботу по дереву. Вирізнявся чуйністю, скромністю та внутрішньою врівноваженістю.

    26 квітня 2024 року Сергій Постельняк був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання за програмою підготовки оператора С-10, отримав відповідний сертифікат і сумлінно виконував поставлені завдання.

    Служив солдатом 1-го відділення 1-го зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини А4689. Побратими згадують його як спокійного, дисциплінованого та витривалого воїна, який ніколи не ухилявся від відповідальності та підтримував товаришів.

    13 серпня 2025 року Сергій Анатолійович Постельняк загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миропілля Сумського району Сумської області.

    Похований Герой на Пагорбі Слави в місті Ужгород Закарпатської області.

    За службу Україні Сергій Анатолійович був відзначений посвідченням учасника бойових дій, нагородою «Ветеран війни», почесною грамотою, званням «Почесний громадянин міста Ужгород» (посмертно). Неодноразово отримував подяки від командування та пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського. Представлений до нагороди «За мужність».

У Героя залишилися дружина Вікторія, донька Наталія, батьки — Катерина Іванівна та Анатолій Григорович.

    Життя Сергія Постельняка — це приклад чесної праці, людської гідності та вірності Україні. У вирішальний момент він без вагань став на захист держави й виконав свій обов’язок до кінця.

Вічна пам’ять і слава Герою.

© Company

2026