Савостін Юрій Валерійович, позивний «Сова», народився 18 серпня 1990 року в місті Первомайськ Луганської області. Дитинство та юність провів у рідному місті. У 2007 році закінчив загальноосвітню школу №30. З ранніх років вирізнявся спокійним характером, чуйністю та працьовитістю.

    У 2007 році Юрій вступив до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». У 2013 році здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Локомотиви та локомотивне господарство», отримавши фах інженера з ґрунтовними технічними знаннями.

    Після закінчення навчання працював на шахтах міста Первомайськ (2013–2014), згодом — у Локомотивному депо міста Лиман. Колеги згадують його як відповідального, сумлінного та надійного працівника, який завжди виконував поставлені завдання якісно та вчасно.

    У мирному житті Юрій був активним і життєрадісним. Захоплювався футболом, який був для нього джерелом фізичної витривалості та внутрішньої рівноваги. Він був чесною, відкритою та товариською людиною, вірним другом для близьких.

    Юрій Валерійович був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Разом із дружиною Надією Володимирівною вони виховували доньку Валерію (2018 року народження). Родина була для нього головною опорою та життєвим стимулом.

Уперше Юрій був змушений залишити рідний дім у 2014 році через війну, вдруге — у 2022 році. Деякий час проживав у місті Кам’янське Дніпропетровської області, а після деокупації Лимана повернувся, щоб допомагати у відновленні Локомотивного депо та міста.

    У червні 2024 року Юрій Савостін вступив до лав Збройних Сил України. Проходив службу у званні лейтенанта на посаді заступника начальника штабу — начальника групи планування 1-го окремого батальйону 157-ї окремої механізованої бригади. Побратими характеризують його як відповідального, дисциплінованого офіцера, який сумлінно ставився до служби та підлеглих.

    Службу ніс на одному з найскладніших напрямків — у районі Покровська Донецької області. У травні 2025 року, під час виконання бойового завдання, Юрій Валерійович отримав смертельні поранення. Попри зусилля медиків, урятувати його не вдалося.

    Поховання Героя здійснено шляхом кремації.

    Життя Юрія Савостіна — це шлях відповідальності, професійності та свідомого служіння Україні. Він залишив по собі світлу пам’ять як мужній воїн, люблячий батько та гідний син своєї держави.

    Вічна пам’ять і слава Герою Юрію Валерійовичу Савостіну — «Сові».

© Company

2026