
Андрій Олександрович Шмуля, знаний серед побратимів як «Батя», народився 16 лютого 1969 року в місті Красний Лиман Донецької області. Дитинство та шкільні роки провів у селі Коров'ячий Яр, де розпочав навчання у 1975 році. Він зростав у працьовитій родині, змалку увібравши любов до землі та щирість сільського життя.
У дорослому віці Андрій обрав шлях, пов’язаний з нелегкою, але важливою працею. З 1989 по 2021 рік він працював трактористом — професією, яка вимагала сили, майстерності та витривалості. У вільний час любив читати та переглядати фантастичні фільми, захоплювався історіями про мужність, силу духу і незламність.
Коли на Батьківщину прийшла війна, Андрій не залишився осторонь. Він обороняв рідну землю на Лиманському напрямку, служачи механіком-водієм БМП і танків у складі військової частини 3018 Національної гвардії України. Побратими згадують його як спокійного, надійного та відповідального воїна, який завжди підтримував інших — недаремно його називали «Батя».
За мужність та відданість Україні Андрія Шмуля нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
8 січня 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі села Макіївка на Луганщині, Андрій загинув смертю Героя. Він до останнього залишався вірним присязі та своєму обов’язку — захищати український народ.
Пам’ять про Андрія Шмулю зберігають його рідні: дружина Світлана, а також усі, хто знав його як добру, чесну і мужню людину.
Вічна слава Герою.