Денис Максимович Щербак народився та проживав у селі Рубці Донецької області. Саме це тихе і затишне село було його домом, місцем сили та теплих родинних спогадів. Пізніше доля привела його до міста Білопілля Сумської області, де в мирний час проходило його життя.
    Денис був людиною з добрим серцем і світлим характером. Його любили за щирість, відкритість і вміння підтримати у будь-яку мить. Він мріяв, подорожував, любив море й гори. Захоплювався автомобілями та обожнював проводити час із родиною. Для рідних він був опорою, для друзів — найвідданішим товаришем.
    Особливо тепло про Дениса згадує його дружина, Анастасія Вікторівна, з якою вони будували спільне життя, наповнене підтримкою, любов’ю та спільними мріями.
    У лавах Збройних сил України Денис служив стрільцем — помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу військової частини А7077. Він був воїном, який не ховався за спинами інших, умів тримати удар і прикривати побратимів. Врівноважений, мужній, уважний — таким його пам’ятають на передовій.
    Побратими розповідають, що Денис був усміхненим, добрим, завжди готовим підтримати словом і ділом. Він врятував не одне життя, залишивши слід у серцях тих, хто служив поруч.
    Загинув Денис під час виконання бойового завдання, боронячи Україну. Його смерть стала тяжкою втратою для родини, друзів і всієї громади.
    Він назавжди залишиться світлим символом любові до Батьківщини, мужності й самопожертви.
Вічна пам’ять Герою Денису Максимовичу Щербаку.

© Company

2026