Максим Сергійович Яхно народився 14 серпня 2001 року у місті Лиман Донецької області. Він зростав чуйним, добрим та життєрадісним хлопцем, завжди готовим прийти на допомогу. Навчався у НВК №1 Лиманської міської ради, де вчителі та друзі пам’ятають його як привітного і талановитого юнака.
    У мирному житті Максим працював сезонно, був майстром на всі руки. Його захопленнями були малювання та ремонт автомобілів — він умів творити і красу, і практичні речі. Рідні згадують, що Максим мав особливий дар — оживляти все, до чого торкалися його руки. Його світлими очима на світ дивилася родина, а найбільше — мама, Вікторія Володимирівна, яка завжди була для нього підтримкою.
    У листопаді 2023 року Максим був призваний Павлоградським РТЦК та підписав контракт. Йому судилося пройти складний, але мужній шлях воїна. Після навчання у Житомирі та подальшої військової підготовки в Німеччині він був направлений до бойового підрозділу.
    Максим служив старшим стрільцем парашутно-десантної роти 25-ї окремої повітрянодесантної бригади (в/ч А1126). Побратими називали його «Малиш» — за молодість, щирість і невичерпну енергію. Незважаючи на юний вік, він швидко став надійним та сміливим бійцем, який виконував найскладніші завдання.
    15 березня 2024 року Максим прибув на передову. Уже через два дні — 17 березня 2024 року — під час ведення бою поблизу села Тоненьке Донецької області, він зник безвісти. Пізніше було підтверджено його загибель. Він до останнього боровся за побратимів і за Україну.
    Максим був молодим, талановитим, світлим — попереду в нього було все життя. Але він віддав його за мир на рідній землі. У серцях рідних він назавжди залишиться добрим сином, люблячим братом, щирою та чистою душею.
Вічна памʼять Герою Максиму Сергійовичу Яхну — «Малишу».

© Company

2026