Орловський Андрій Олексійович

 Вічна пам’ять і слава Герою!

Андрій Олексійович Орловський народився 20 лютого 2000 року в місті Лиман, Донецької області. З 2006 по 2017 рік навчався в НВК "Лиманська гімназія". З раннього дитинства захоплювався футболом, брав участь у змаганнях за місцеву ДЮСШ і був палким уболівальником донецького «Шахтаря».

Мріяв оселитися у мальовничому куточку українських Карпат і будувати там своє майбутнє.

Коли в лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій добровільно став на захист України. Йому тільки виповнилося 22 роки, але він без вагань прийняв відповідальне рішення стати до лав захисників. Його слова «Хто, якщо не я?» стали не просто фразою, а життєвим кредо.

Навідник мотопіхотного взводу 4-го мотопіхотного батальйону «Ведмеді» 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, він сміливо боровся за свободу України. У березні 2024 року отримав бойове поранення та був відзначений нагородою «За поранення».

Загинув 24 вересня 2024 року поблизу міста Вугледар, віддавши життя за майбутнє України.

Похований на Лісовому кладовищі в місті Київ.

Андрій залишив по собі слід у серцях рідних, побратимів і всіх, хто знав його як сміливу, відповідальну та рішучу людину.

Світла пам’ять