Бражник Володимир Анатолійович народився 7 липня 1978 року у м. Лиман, Донецька область. Навчався у Лиманській ЗОШ №4, після цього вступив до Донецького національного університету ім.Стуса, обліково-фінансовий факультет , спеціальність "Фінанси і банківська справа". Працював в Державній податковій службі , потім керівник ТОВ"АЕРОТРАНС".
Залишив по собі батьків, дружину та сина. Після звільнення рідного міста від загонів сепаратистів він прийняв рішення служити Батьківщині. Спершу намагався вступити добровольцем через військкомат м. Слов’янськ, але з незрозумілих причин отримав відмову (інформація перевіряється). Незважаючи на це, він долучився до розвідувальної роти особливого призначення «Крим», що формувалась при штабі АТО у м. Краматорськ під керівництвом Темура Юлдашева.
14 серпня 2014 року Володимир виїхав з дому до м. Краматорська, а вже 16 серпня разом із Темуром Юлдашевим та ще трьома добровольцями прибув на Савур-Могилу. 26 серпня, після завершення оборони Савур-Могили, з групою військовослужбовців пройшов марш до с. Многопілля, де 28 серпня долучився до військ генерала Хомчака, що знаходились у так званому Іловайському котлі.
29 серпня 2014 року, під час виходу «Зеленим коридором» з Іловайського котла за маршрутом с. Многопілля – с. Червоносільське, Володимир віддав своє життя, борючись за свободу України. 3 вересня 2014 року його тіло разом із 96 іншими загиблими було доставлено до Дніпропетровського моргу, а 16 жовтня тимчасово поховано на Краснопільському цвинтарі, м. Дніпро як невпізнаний герой. Завдяки тестам ДНК він був упізнаний, і 26 травня 2015 року остаточно похований на Батьківщині.
Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року, за особисту мужність та самовіддане виконання військового обов’язку, Володимир посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Також він отримав відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою, який віддав своє життя за незалежність та свободу України!