Вальковський Руслан Ібрагімович 

Вічна пам’ять Герою!

Руслан Ібрагімович Вальковський народився 29 грудня 1995 року в місті Лиман, Донецька область, і виріс у селищі Дробишеве, де відвідував дитячий садок та школу. Мама, Олена Вальковська, згадує, що в школі він відзначався старанністю, повагою до однокласників та вчителів, завжди був готовий допомагати та брати участь у різноманітних заходах.

Після закінчення школи Руслан здобув професію слюсаря та електрозварника у Слов’янському залізничному ліцеї, однак обрав шлях у будівництві. Незадовго до повномасштабного вторгнення він переїхав до Києва, де працював бригадиром у будівельній компанії. Саме там його майбутній командир роти, що носив позивний «Faust», який товаришував із батьком Руслана – Ібрагімом, пізніше призвав його до лав Збройних сил України.

У 2019 році Руслан вступив до Харківського державного університету залізничного транспорту за спеціальністю «Управління процесами перевезення», але завершити навчання не встиг через початок воєнних подій. Після початку повномасштабної війни, за зверненням його батька, Руслан був прийнятий на службу. Він віддано виконував обов’язки стрільця-кулеметника, брав участь в обороні Київщини, а після деокупації північних регіонів вирушив на Херсонський напрямок.

За свою мужність і самовідданість у службі, Президент України посмертно нагородив Руслана орденом «За мужність» III ступеня.

29 серпня 2022 року, під час виконання бойового завдання, Руслан Ібрагімович разом із побратимами поцілив російський танк і віддав своє життя за свободу та незалежність України. Йому було всього 26 років.

Руслана поховали на Лісовому кладовищі Києва, на Алеї слави, де він знайшов свій вічний спокій.

Вічна пам’ять Герою, чиє життя і подвиг надихають нас боротися за майбутнє України!