Радько Андрій Анатолійович

Вічна пам’ять і слава Герою!

Андрій Анатолійович Радько народився 5 вересня 1983 року в селі Верхньокам'янське, Донецької області. Навчався у Ярівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (1990-2001). Після школи продовжив навчання у Слов'янському державному аграрному технікумі (2001-2004), де здобув спеціальність "Механізація".

У 2005 році отримав диплом бакалавра Сумського аграрного університету за спеціальністю "Механізація та електрифікація сільського господарства". Після завершення навчання працював охоронцем у ТОВ "Листопад" (2004-2008), а з 2008 по 2022 рік – в базі відпочинку "Святогір'я".

Андрій був доброю, чуйною та справедливою людиною, любив дітей і тварин, майстрував вироби з дерева, виготовляв іграшки, санки та різні деталі. Він завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував, і був взірцем чесності та людяності.

З початком повномасштабного вторгнення Андрій був змушений покинути рідні місця. Опинившись на Хмельниччині, він одразу добровільно мобілізувався 18 липня 2022 року. Проходив навчання у Великій Британії та приєднався до лав 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова.

Був професійним, чесним та відповідальним воїном. Брав активну участь у визволенні рідного Святогірська, Лиманського району, а також у боях за селище Білогорівка, Луганської області.

15 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі Білогорівки загинув унаслідок артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації. Андрію було лише 39 років.

За відданість і героїзм нагороджений:

• Орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно);

• Почесним званням "Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади".

У Героя залишилися батьки, які з гордістю зберігають пам’ять про сина.

Похований на Алеї Слави у місті Хмельницький.

Світла пам’ять!